Я думав, Бог мене не любить,
Я думав, Бог на мене злий ,
Бо наркоманив , жив облудно ...
Ну хто полюбить ось таких?
Одного разу разом з другом
Пішли в гуртожиток "стрілять",
В студенток, у новоприбулих
Пішли ми гроші "позичать".
В одній з кімнат звучить відмова,
Сказали завтра щоб прийшли.
Ми ж до такого не готові!
Це що ж задумали вони?!
Ми завтра знову йдем "на справу".
Відкрили двері, бачим стіл,
На ньому торт, солодкі страви.
Не віримо очам своїм!
Нас так ніде не зустрічали,
Та й в гості нас ніхто не звав...
А тут турботу проявляли
І людяність до грішних, нас.
Дівчатка віруючі були
І про Христа розповіли.
Ми ж не лише солодке їли,
Ми спілкувалися з дітьми
Великого Живого Бога-
Таке тепло, така любов!
Так в цих дівчатках незнайомих
Мені відкрився вперше Бог!
Так вперше я побачив Бога
В очах дівчат, у їх словах.
До цього я такого тона
Не чув до себе аж ніяк...
"Якщо вони нас не прогнали
І навіть добрими були,
То може в Бога не ненАвисть,
Можливо любить теж мене?
Якщо дівчатка такі щедрі,
То може й Бог не дуже злий?
Можливо Він Бог милосердний?"-
Я Господа відчув таким...
З тих пір ми вже не зустрічались,
Я до цих пір про них не чув.
Життя штормило і кружляло
І гріх мене ледь не зігнув.
Я захворів і напів мертвий
В собі подумав:" Це кінець!
Я грішник! Я достойний пекла!
Не пустить в рай таким Творець!
Таким не хочу помирати!
Єдиний шанс мій -це Ісус!
За Нього буду я триматись,
А з Ним і вмерти не боюсь!"
В ту ніч моя температура
За 40 більшою була.
Та я не вмер! Господь рятує
Всіх, хто Йому ввіря життя!
Я вижив, я пішов до церкви,
З тих пір за Господом іду,
Він береже мене від смерті,
Він поруч, де б то я не був!
Пливуть роки,я сам вже тато
І людям свідчу про Христа,
Його я славлю під гітару,
Він мій Господь, моє життя!
В молитві часто прошу в Бога,
Щоб зустріч нам подарував
З Його донькАми, через кого
Я Бога доброго пізнав.
Бо так подякувати хочу
Дівчаткам щиро за тепло,
За те, що дією простою
Явили нам любов Його!
Можливо Бог здійснить молитву
Й подяку я їм принесу,
Що через їх серця великі
Нас пригощав тоді Ісус!
(Автор Надія Горбатюк, історія життя брата Сергія з Донецької області)
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 68 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Гамла - женя блох Название города произошло от ивритского слова"гамаль"-верблюд.Очертание горы на которой был построен город,напоминает верблюжий горб.Первые упоминания об этом городе относятся к бронзовому веку.Это была небольшая крепость.Но во втором веке до Р.Х.она была разрушена.В 60г.историк Иосиф Флавий был одним из тех,ктоукреплял городскую стену.В это время там живут мирные жители сбежавшие от римского ига.Первым пытался покорить крепость римский наместник царь Агриппа Второй.Семь месяцев длилась осада.Но Агриппа вынужден был отступить.Через время к городу приступили три легиона,которые в течении трех месяцев осаждали город.И город пал.Теснимые на самую высокую точку горы,потеряв надежду на спасение,жители-в том числе дети и женщины,старики-бросались вниз в Глубочайшее ущелье.И в небо улетало эхом:"Шма,Исраель".Слушай Израиль.Бог определил границы Израиля,но почему сегодня так многим хочется на этих исторических местах провести границы 1967 года?
А мне хочется,чтобы Израиль понял смысл той последней молитвы Гамлы"Слушай Израиль,Бог Един".
