Мягко киянка стучит по стамеске,
Тихо скользит деревянная стружка.
Праведный Иосиф - Вечности фрески,
Молча творит Свой рисунок искусно...
Я знаю, ручки у нас белые, кремами умащенные... Борется современный человек с мозолями... стыдно говорит, мозоли на руках иметь...
Забыли мы или никогда не знали, что такое мозоли на руках от трудов праведных...
Да, это сильные, огрубевшие кисти рук, с небольшими наростами кожи от постоянного труда...
Это на теле... Мозолью души я бы назвал все возрастающую веру человека, укрепляемую в постоянной молитве...
Мозолью духа - все возрастающую Любовь в духовном сердце человека...
Немного о мозолях...
Святой праведный Иосиф.
На земле Он был из царского рода, рода Давидова.
Он был простым плотником, с мозолями на руках...
И Господь слышал Его и Ангел приходил и укреплял...
И за Его чистую веру, Господь вверил Ему самое драгоценное - Себя.
Вверил Матушку Свою - Марию, Деву Пречистую и через Нее - Себя.
И пришел на землю Бог в человеческом облике.
Иисус - Господь Спаситель назвали Его Мария с Иосифом, ибо так Он Сам назвал Себя.
Он - Спаситель пришел, чтобы выполнить за людей Свой Завет с людьми,
Принес Себя во плоти, Кровь Свою за грехи всего человечества, позволив распять Себя на Кресте...
Но это было потом...
Богородица Мария... Оставшись в раннем возрасте без родителей, Она также знала, что такое мозоли...
Богородица, Матушка, с детства, приученная к труду, знает, как трудно делать пряжу, как трудно ткать, вязать... готовить пищу...кормить семейство... и жить в постоянном беспокойстве за детей и Сына - Бога, зная о Его Жертве...
Почему Бог позволил Себе родиться не в палатах царских, а в яслях, рядом с животными?
О какой медицине или санитарии шла речь?) Тяготы и мозоли, сопровождавшие Святое Семейство всю жизнь...
Вот 80-летний Святой Иосиф с Марией, младенцем Ииусом, маленьким Иаковым бегут в Египет через пустыню от Иродовых убийц... Беженство... От богоубийц всегда только беженство... Нарушив все законы Бога, убивая Его Пророков и Его Самого, богоубийцы сами в рассеянии и всех пытаются подвергнуть участи рассеяния - беженства.
И в Египте, в беженстве, Иосиф и Мария, труд и мозоли...и молитва, Господи Сил с нами буди, иного бо разве Тебе помощника в скорбех не имамы... И только одно с уст: слава Богу за все! Потом Господь много раз повторит людям, которых Он спас: иди, вера твоя спасла тебя!
Растет маленький Бог, маленький Иисус, растут мозоли на ручках Иисуса - Сына Бога, сына плотника Святого Иосифа...
Он, дававший манну небесную, перепелов.... целому народу 40 лет, умножающий рыбу и хлеба, претворявший воду в вино.... учился и работал простым плотником, как и Святой Иосиф, тяжелым трудом зарабатывая Себе и Святому Семейству на пропитание...
Бог в человеческом облике - труженик с мозолями... Странно, правда, Он не сидел в соцсетях и гаджетах, не занимался политикой и не зарабатывал воровством и обманом на хлеб... Он - Бог трудился, как все простые люди, зарабатывая на хлеб Своим трудом... И Его, пробитые иродовыми богоубицами руки, были все в мозолях...
Руками с мозолями Он исцелял, освобождал от связанности, обнимал и благословлял...
Все Святое Семейство знало животворную Силу труда. Поэтому в Акафисте Слава Богу за все и поем: Слава Тебе Боже наш за животворную силу труда! Господь через Свой Крест, Свои мозоли научил нас труду, научил простоте жизни, научил жить в беженстве. Научил не бояться никакого труда, научил ходить и жить в радости с мозолями!
И мы славим Бога, славим Пресвятую Богородицу, славим Святого Праведного Иосифа, научивших нас простой жизни, жизни с мозолями, заповедавших нам, что с чистою верою и сердцем, через животворную Силу труда, с мозолями, войдем в Его Царство Небесное, в Жизнь Вечную!
Только мозолями тела, души и духа можно увеличить дары данные Богом от рождения - таланты!
И не забыть, хочешь быть вечным? Умножай в себе Слово, умножай свой талант, данный тебе Богом.
Даже если тебе дан талант просто перекладывать камни с места на место, перекладывай их так, чтобы получился дом, а потом город... Уйдет человеческая память о тебе собирателе камней и строителе города, но останется доброе дело, сделанное тобой для людей и это доброе приумножит твой талант в Вечности и не останется без награды Небесной.
Если ты печешь хлеб, пеки его так, чтобы частичка твоего таланта в виде доброй мысли и энергии наполняла этот хлеб, и люди, поев хлеба, выздоравливали и славили за тебя Бога.
Если ты просто пишешь бумаги или что-то организовываешь для людей, делай так, чтобы люди говорили: спасибо - Спаси Боже и тем, через твой талант, творить свое, даже самое маленькое дело с душой, благодарили Бога и говорили - спаси Боже!
Не забывай: у Вечности маленьких людей не бывает! Все души одинаково ценны и равны. И отличаются только мыслью, словом, верой и делами.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
